У чому різниця між спекуляціями та інвестиціями

Усі стратегії вкладень у цінних паперів можна умовно поділити на три види: спекуляції, активні інвестиції та пасивні інвестиції.

Загальноприйнятих визначень немає, і чітко провести грань виходить який завжди. Крім того, можна поєднувати підходи: наприклад, основну частину інвестиційного портфеля віддати на пасивні інвестиції, а решту на активні стратегії.

Індекс проти активного управління

Уоррен Баффетт – це один із найбагатших людей світу, активний інвестор. Він учень Бенджаміна Грема, який розробив стратегію вартісного інвестування, тобто пошуку недооцінених акцій.

Але навіть Баффетт вважає, що пасивні інвестиції в індексні інструменти вигідніші за активне управління цінними паперами. Щоб довести це, він у грудні 2007 року уклав заклади з фондом Protégé Partners. Баффетт поставив на індекс, а Protégé Partners – на активне управління.

Баффет вибрав індексний фонд S&P 500. Цей фонд просто повторює структуру біржового індексу S&P 500, у складі якого акції близько 500 найбільших компаній США. Керуюча компанія не намагається показати прибутковість вище за ту, що дасть індекс.

Protégé Partners вибрав п’ять фондів, а ті розподілили вкладення між двома сотнями хедж-фондів під керівництвом досвідчених фахівців. Їхнім завданням було показати доходність за період з 2008 по 2017 рік вище, ніж дав би індексний фонд S&P 500.

Наприкінці 2017 року десятирічне парі закінчилося. Баффетт виграв: обраний ним фонд, який просто відстежував індекс S&P 500, за десять років зріс майже на 126%. Найкращий фонд фондів Protégé Partners дав прибутковість менше 88%, а найгірший показав прибутковість менше 3% за десять років.

Середньорічне зростання індексного фонду S&P 500 становило 8,5%, а активних фондів — від 0,3 до 6,5%. Активно керовані фонди програли через помилки керівників та високих витрат.

Тепер розглянемо, чим різняться спекуляції, активні інвестиції та пасивні інвестиції. Повторю, що цей поділ багато в чому має умовний характер.

Результати парі з листа Баффетта до акціонерів Berkshire Hathaway, 2017 рік

Спекулятивна торгівля

Це те, що зазвичай називають трейдингом або грою на біржі. Люди, які обговорюють короткострокові зміни ціни, можуть бути як спекулянтами, так і активними інвесторами, які мають надто багато вільного часу.

Спекулянти намагаються заробити на коливаннях цін на активи. Для цього потрібно передбачити, куди піде ринок, тут важливі зміни ціни, тренди.

Горизонт інвестування. Трейдер володіє активами недовго, від лічені секунди або хвилини — скальпінг та інтрадей-торгівля — до кількох місяців. Відповідно, угоди відбуваються часто і брокерські комісії помітно знижують прибутковість.

Інструментарій. Вибір активів для вкладень може відбуватися за допомогою технічного аналізу вивчення графіків цін і обсягів торгів. Також спекулянтам цікаві новини, макроекономічна ситуація, звіти компаній. За цим потрібно слідкувати постійно.

Диверсифікація. Вкладення спекулянтів часто слабо диверсифіковані. Буває так, що трейдер довго торгує лише одним-двома найменуваннями акцій або ф’ючерсів. З одного боку, це дозволяє добре вивчити певні інструменти, з другого — серйозно збільшує ризики.

Результати. Іноді вдається обганяти ринок. Деякі спекулянти роками добре заробляють, у тому числі на помилках інших трейдерів. Для успіху потрібні глибокі знання про фондовий ринок, великий досвід, а ще потрібно багато часу – аж до кількох годин на день. Заробляти спекуляціями складно, тим більше заробляти стабільно та роками.

Часто результатом гри на біржі стає втрата вкладених грошей. Існує наукове дослідження, присвячене Тайванській фондовій біржі за період з 1992 по 2006 рік. З нього випливає, що лише 15% спекулянтів, які торгують усередині дня, були у плюсі ​​з урахуванням брокерських комісій, і менше 1% трейдерів показували визначний прибуток протягом хоча б кількох років. Більшість або залишалася за свої гроші, або втрачала гроші. Аналогічних досліджень із Московської біржі я, на жаль, не зустрічав.

Дослідження про внутрішньоденну торгівлю на Тайванській біржі PDF, 2,7 МБ

Активні інвестиції

Активний інвестор теж хоче мати прибутковість вище за середньоринкову, і для цього він вибирає окремі акції — недооцінені або з хорошими дивідендами. Баффет зробив свій стан на активних інвестиціях, але це складно.

Інвестори зазвичай не торгують на позикові гроші і не грають на зниження, але можуть бути винятки. Терміновий ринок – це ф’ючерси, опціони – рідко цікавить активних інвесторів.

Горизонт інвестування. На відміну від спекулянта активний інвестор зазвичай вкладається на більший термін — роки і навіть десятиліття. Угоди у своїй здійснюються рідше, ніж у спекулятивних стратегіях.

Інструментарій. Важливим інструментом в арсеналі активного інвестора є фундаментальний аналіз компаній, тобто вивчення фінансового стану бізнесу, читання звітів. Якщо спекулянту важливі зміни ціни, то інвестору цікава частка у доброму бізнесі та дохід від неї у вигляді дивідендів або зростання вартості компанії.

Диверсифікація. Портфель активного інвестора зазвичай добре диверсифікований, гроші вкладені у компанії різних галузей і навіть різних країн. Це підвищує шанси на успіх завдяки зниженню ризиків.

Результати. Активний інвестор може отримувати прибутковість вище за середньоринкову, але це дуже складно і виходить далеко не у всіх. Навіть великі активно керовані фонди у довгостроковій перспективі програють індексу, що показало парі Баффета.

Для вивчення звітів та вибору паперів потрібні певні знання. На управління інвестиційним портфелем потрібно кілька годин на тиждень чи місяць.

Бути активним інвестором безпечніше, ніж трейдер.

Пасивні інвестиції

Головна ідея пасивних інвестицій — робити якнайменше дій і не намагатися обігнати ринок. Пасивний інвестор не робить угоди на позикові гроші, не грає на зниження, не користується похідними фінансовими інструментами – ф’ючерсами та опціонами.

Ось що говорить Бенджамін Грем у книзі «Розумний інвестор»:

Пасивний інвестор насамперед прагне уникнути серйозних помилок чи втрат. Крім того, він хоче бути позбавлений труднощів і хвилювань, пов’язаних з необхідністю постійно приймати рішення.

Горизонт інвестування. Пасивний інвестор, як і активний, зазвичай вкладається надовго – на роки та десятиліття. Частота угод ще нижча, ніж у активного інвестора, що дозволяє платити мало комісій.

Інструментарій. Найчастіше сучасні пасивні інвестори використовують ETF, іноді індексні ПІФи. Це спрощує прийняття рішень, не потрібно шукати майбутніх лідерів зростання із великим ризиком помилитися. Звіти, новини, графіки цін не вивчаються, а нагальні коливання цін такого інвестора не хвилюють.

У випадку з парі Баффетта ставка на індексний фонд S&P 500 є прикладом пасивного підходу.

Диверсифікація. ETF та ПІФи забезпечують відмінну диверсифікацію вкладень та знижують ризики: одночасне банкрутство навіть десятка компаній майже не вплине на вартість вкладень. Завдяки використанню індексних інструментів у портфелі є весь фондовий ринок кількох країн чи навіть усього світу.

Результати. Прибутковість вкладень вийде як у середньому ринку. Оскільки у довгостроковій перспективі ринки зазвичай зростають, пасивний інвестор може розраховувати на прибуток. Відмова від спроб обігнати ринок зменшує ризик прийняття неправильних рішень, а зниження витрат за інших рівних збільшує дохідність.

Часу на управління активами потрібно мало, іноді лише кілька годин на рік. Пасивні інвестиції — це простий підхід, який вимагає багато часу чи специфічних знань.

Який шлях вибрати?

В курсі 9 коротких уроків для новачків: там немає складних термінів та нудних цифр, але багато прикладів та схем. Наприкінці кожного уроку – короткий тест, щоб закріпити матеріал. Жодних демо-рахунків, прихованих платежів та платних доступів.

Ви дізнаєтесь, як працюють базові речі: акції, облігації, ETF, ОФЗ, дивіденди. Якщо губитеся в цих слівцях – курс точно для вас. Навчіться самостійно визначати хороші інструменти та уникати шахраїв.