Внутрішні та зовнішні фактори особистої мотивації у роботі
Існує велика кількість фільмів та книг, які породжують у нас бажання діяти. Але, на жаль, це бажання часто пропадає швидше, ніж ми встигаємо щось зробити на практиці. Адже будь-яка серйозна справа вимагає постійної високої особистої мотивації для досягнення мети. Звідси питання: що зміцнює, посилює, зберігає це внутрішнє спонукання до дії?
3 фактори внутрішньої мотивації для досягнення мети
Постановка конкретної мети
Потрібна точка докладання зусиль. Потрібно вміти вибрати справу та сконцентруватися на ньому. Відсутність такої точки розпорошує сили.
Постійність
Працювати над справою треба постійно. Японці подейкують, що швидко – це повільно, лише без перерви. А чи зміцнює цей фактор мотивацію? Так. Адже кожному знайоме слово "перегорів", тобто. такий психологічний стан, коли людина втратила будь-яке бажання робити те, чим вона ще недавно займалася. Саме від такого стану зберігає робота некваплива, без зайвих навантажень, але постійна. А ще будь-яке повторюване дій утворює звичку, яка надалі сама підштовхує нас до цієї дії.
Рухатися до мети маленькими кроками
Навіть невеликий успіх завжди додає сил та мотивації, тут головне не завищувати очікування. Доцільно розбивати роботу на етапи. Кожен виконаний етап – невеликий успіх.
Зовсім не важливо, як ти вдариш, а важливо, який тримаєш удар, як рухаєшся вперед. Йтимеш — іди, якщо з переляку не звернеш! Тільки так перемагають! Якщо знаєш, чого ти вартий, йди та бери своє! Але будь готовий удари тримати, а не плакатися і говорити: «Я нічого не досягнув через нього, через неї, через когось!» Так роблять труси! А ти не боягуз! Бути не може!
Усі ці три пункти відомі майже будь-кому. Але є ще деякі способи, які мобілізують, підштовхують нас до роботи, проте звертають на них менше уваги.
Самостійно мотивувати себе важко. Але інакше складається справа, коли ми залучені до взаємовідносин з іншими людьми. Найпростіший приклад, знайомий кожному, це підйом на роботу. Кожен знає, що яке б не було сильне бажання поспати, все одно, коли потрібно вранці встати, щоб піти на роботу або на якусь ділову зустріч – він встає. А у вихідні ми запросто можемо проспати, незважаючи і на дану собі ввечері обіцянку, і на кілька будильників. Все тому, що маємо зобов’язання перед іншими. Не заперечую, це не завжди приємно, але чому переборювати свою інертність має бути приємно?
📌📌📌
3 фактори зовнішньої мотивації у роботі
Ділові зобов’язання
Потрібно брати він ділові зобов’язання. Коли людина комусь щось пообіцяла зробити – це її мобілізує. Зрозуміло, враховуючи свої можливості, інакше кожна невиконана обіцянка підриватиме не лише репутацію, а й упевненість у своїх силах. У рух завжди є шанс на нову думку, новий контакт, нове рішення. Застій поганий у будь-якій сфері, чи це організм, бізнес чи економіка в цілому.
Розкажіть про свою справу
Можна розповісти про своє починання оточуючим. Є думка чи стосунки людей, які ми цінуємо. Заяви ми перед ними про наші наміри, то небажання, щоб це ставлення змінилося на гірший бік, змушуватиме нас діяти.
Обговорюйте свою справу з іншими
Потрібно постійно підтримувати з кимось розмову про свою справу. Серйозна розмова змушує продуктивно думати про цю справу, підходити до тих чи інших дій критично. Така розмова допомагає подивитися на своє починання з різних боків. Постійне промовляння основних подій, проблем, можливих рішень, пов’язаних із справою, сприяє зміцненню нашої рішучості рухатися далі.
Можна сказати, що таке залучення до взаємодії з іншими людьми сприяє тому, щоб ми діяли. Діяли навіть усупереч нашій лінощі, невпевненості та настрою.