Професійне вигорання – як його позбутися

Навіть найзатребуваніші фахівці можуть втратити інтерес до своєї роботи. Фахівець починає дратуватись без приводу, недостатньо добре виконує свої обов’язки. І в результаті стає байдужим до сфери своїх трудових інтересів. Професійне вигоряння відбивається як результатах роботи.

Воно діє і на взаємини у колективі. Все у комплексі призводить і до особистих проблем. Тому що робота спричиняє постійний психологічний дискомфорт.

Тривалий стрес призводить до емоційного виснаження. І воно своєю чергою стає провокатором фізичних проблем. Розглянемо головні нюанси такої кризи, тривожні ознаки та способи запобігання подібним проблемам.

Як визначити професійне вигорання

До основних причин синдрому професійного вигоряння відносять такі:

• особливості вікового сприйняття ситуацій;
• несприятлива робоча обстановка;
• бездіяльність при початкових проявах синдрому.

Проблему можуть спричинити вікові особливості. Після здобуття спеціальності люди активно розвиваються. Вони знаходять потрібну роботу, прагнуть фінансової стабільності. Але до 30-40 років фінансові аспекти налагоджені, є власна квартира, автомобіль дача і т.д. І придбані матеріальні блага чомусь не роблять їхнього власника щасливим і задоволеним.

Саме в цей період змінюється думка. Одні пріоритети змінюються на інші. А колишні цінності виявляються не актуальними. Закінчується гонитва за добрим доходом. І з’являється сум від розуміння, що робота не приносить задоволення, морального задоволення. Та ще й зростання кар’єрними сходами напевно не буде.

Ще про причини

Кризи всередині компаній – ще один фактор, що провокує. Економія фінансів веде до скорочення робочих місць. А на плечі співробітників, що залишилися, звалюють значно більший обсяг роботи. І природно, у цих випадках оплата праці залишається незмінною. Тому поштовхом до професійного вигоряння виступає незгода з ситуацією, що шарувалася. І протест проти нових обов’язків.

Співробітник починає аналізувати обстановку і замислюватися, чи спеціальність вибрав спочатку. І чи не час змінити рід діяльності і вирватися з нескінченного круговороту обов’язків.

Дальше більше. Тому що людина нічого не робить для зміни становища. Але причиною бездіяльності стають не завжди обґрунтовані страхи. Наприклад, страх не знайти кращу роботу, страх змін, відсутність стабільності. Але своєчасна діагностика проблеми – можливість викорінити постійне професійне вигоряння.

Тривожні ознаки

Для стабільного емоційного стану важливими є два фактори – гармонія в особистому житті та самореалізація у професії. І щойно з’являється ґрунт для синдрому професійного вигоряння, виникають думки про безглуздість життя.

Ще один «дзвіночок» – виконання робочих обов’язків стає просто формальністю. І початок трудового дня моментально перетворюється на очікування його закінчення.

Хронічна незадоволеність роботою може призвести і до медичних, психосоматичних захворювань. Низка таких захворювань є сигналом професійного вигоряння. І тут додається тривожність, негативний настрій та знову сумні думки про сенс буття.

Тому затятий протест починає несвідомо переходити у сварки з керівництвом та колегами. І формальне виконання обов’язків призводить до звільнення. Все це ще більше посилює емоційний стан, знижується самооцінка. Тому що людина не може визначити яку роботу потрібно шукати.

Важливі кроки для подолання кризи

Синдром професійного вигоряння певного моменту стосується будь-якого співробітника. Тому важливо зрозуміти, що саме відбувається. І розібратися у власних думках, проаналізувати та прийняти те, що відбувається. Варто подумати, чи потрібно міняти роботу. І якщо зміни неминучі – важливо ухвалити правильне рішення. Або знайти заняття, що сприяє моральному задоволенню та самореалізації.

Тому непогано згадати про свої дитячі фантазії, мрії. Можливо, варто повернутись до бажань минулих років та змінити кваліфікацію. І подумати, яке саме заняття буде до душі, що приносить реальне задоволення. І не викликає негативних емоцій. Можна розглянути свої таланти. Тому що особливо яскраві з них не були реалізовані в професії.

Обдумане рішення

Якщо постійне професійне вигоряння вже призвело до пошуку чогось нового, подумайте, що саме в робочих процесах для вас важливо.

Чи отримуєте ви задоволення від колективу? Чи можете працювати з людьми? Чи вимушена комунікація веде до роздратування? Якщо легше працювати самостійно, варто задуматися про професії, які не вимагають постійного спілкування. Тому що в наш час є величезний вибір дистанційної роботи.

Отже, слід проаналізувати такі моменти:

• визначити свої нереалізовані таланти;
• зрозуміти, які обов’язки вам сподобаються;
• вирішити, чи залишитися колишньому місці чи змінювати рід діяльності.

Професійне вигорання — Зміни на краще

Прийнявши рішення у бік змін, слід поспішати з подальшими діями. Тому що спочатку краще скласти покроковий план. І визначити, що саме потрібне для досягнення мети.

Можливо слід пройти курси перекваліфікації. Або відвідати тренінги та семінари. На крайній випадок – здобути другу освіту. Не будуть зайвими консультації спеціалістів. І зустрічі із працівниками обраної спеціальності. Але важливо вивчити заробітну плату в цільовій сфері. І тверезо оцінити, чи буде достатнім такий дохід.

Вигоряння – не привід впадати в депресію, розпач і не діяти. Вірне рішення про зміну діяльності – шлях до професійного зростання та гармонії в особистій сфері.