Як навчитися інвестувати?
Інвестування – інструмент, завдяки якому можна заробляли багатомільйонні і навіть багатомільярдні статки. Найбагатші люди світу згадують, як починали з правильного вкладення в сотню-другу доларів. Тому деякі з нас часто замислюються над тим, як навчитися інвестувати так, щоб отримувати дохід, якого вистачить на забезпечене життя.
Це може здивувати, але інвесторів є чимало. Тільки на «Мосбіржі» вже відкрито понад 13 мільйонів брокерських рахунків.
З чого почати новачкові?
Порад з цієї частини можна знайти багато, але далеко не всі інструкції про те, як стати інвестором, вірні. Часто в рекомендаціях, як краще навчитися інвестувати з нуля, новачкові пропонують спочатку вирішити свої фінансові питання. Головна думка в тому, щоб відкласти суму грошей, яку не шкода втратити. Крім того, зазвичай рекомендують регулярно відкладати відсоток щомісячного прибутку, який можна інвестувати.
Дехто вважає, що перед тим, як стати інвестором, потрібно закрити кредит. Це не найкраще рішення: часто люди недооцінюють розмір щомісячних витрат і влазять у ще більші борги. Ідеальний рецепт такий: по-перше, домовтеся з банком про найменші щомісячні платежі. По-друге, відкладайте частину доходу на погашення кредиту, а частину грошей інвестуйте. Так ви не втратите мотивації, закриєте кредит і купите те, що хотіли.
Але є й інша важлива складова: ефективний інструмент у роботі інвестора – знання. Ранковий перегляд біржових та фінансових новин, регулярний моніторинг ринку цінних паперів стане частиною вашого способу життя. Важливо, щоб інвестор-початківець це усвідомив.
Які знання потрібні? Це:
- економічні та фінансові, без яких не обходиться жоден грамотний інвестор;
- політичні – доведеться знати всіх подій, оскільки вони безпосередньо впливають економіку;
- мати уявлення про сферу діяльності компаній, акції яких ви купуєте;
- загальні: широкий кругозір допоможе побачити нові інвестиційні можливості та уникнути неочевидних помилок.
Інвестувати самостійно чи з помічниками?
У порадах для початківців у тому, як поетапно навчитися інвестувати, рекомендують скористатися послугами довірчого управляючого чи пайового інвестиційного фонду (ПІФу). У такому разі людина позбавляється «головного болю» – необхідності постійно знати тонкощі роботи ринку цінних паперів.
Зазвичай інвестор збирає портфель акцій самостійно. Іноді це закінчується плачевно: дилетант купує лише акції компаній однієї країни чи однієї індустрії. Якщо ви не впевнені у собі, скористайтесь послугами фондів. Вони скуповують акції надійних компаній, а у деяких випадках і цілі фонди. Таких організацій близько 600, якщо не більше. При виборі звертайте увагу на термін їхнього існування, волатильність та прибутковість.
До речі, про прибутковість: часто вона менша, тому що частину портфеля складають стабільні компанії, що повільно, але зростають у ціні. У середньому протягом року можна отримати 10 % річних, але буває, що фонди платять набагато більше – до 30 %.
Ще один варіант для новачків – знайти партнерів на умовах рівноправної співпраці. Це можуть бути родичі чи друзі. Може виявитися, що їхні знання та досвід допоможуть швидко досягти результату, на який пішли б роки, якби людина діяла виключно сама.
Акції чи облігації?
Облігації – цінні папери з прибутковістю трохи більше 6% річних. Перевага такого вкладення – стабільність. Ви гарантовано отримаєте ті гроші, які вклали, коли закінчиться період, обумовлений з державою або компанією. Також вам виплатять відсотки – прибуток від них невеликий, але перекриє інфляцію.
Хоча облігації і безпечні, багато хто все одно воліє сидіти на пороховій бочці, вкладаючи гроші в акції і не має досвіду на біржі. Які інструменти використовувати новачкові, щоб навчитися інвестувати з нуля у надійні акції компаній?
Інвестор повинен правильно вибрати брокера. Це спеціально навчена людина, яка працює на біржі, виконуючи завдання з купівлі та продажу активів. Брокер повинен відповідати таким критеріям:
- мати ліцензію на право займатися брокерською діяльністю;
- бути акредитованим на провідних біржах та торгових майданчиках;
- мати прийнятний для клієнта поріг входу на фондовий ринок, тобто мінімальну суму, виходячи з якої брокер готовий здійснювати угоди;
- запропонувати розумну комісійну винагороду для себе: відсоток від кожної угоди чи фіксовану ставку.
Також необхідно відкрити індивідуальний інвестиційний рахунок у банку, що забезпечити певні пільги, пов’язані з оподаткуванням.
Вирішуючи, у що можна було б інвестувати, людина має визначитися зі стратегією: зрозуміти, наскільки вона готова ризикувати, робота з якими активами для неї є найбільш привабливою.
Як розподіляти гроші?
У рекомендаціях про те , в акції яких компаній вкласти стартовий капітал, радять почати з покупки акцій стартапів, що оцінюються експертами як перспективні. Такі акції недорогі, ризик невеликий, можна легко розпочати формування портфеля. Щоправда, перші дивіденди акціонер отримає роки за два, не раніше.
Крім того, при виробленні стратегії та плану, як правильно почати інвестувати, важлива диверсифікація активів. У народі це називають "не складати всі яйця в один кошик". Навіть у емітента, який виглядає надійним і перспективним, може статися форс-мажор, і активи перетворяться на нуль. Якщо компанія або венчурний фонд пропонують зробити вкладення, обіцяючи високу прибутковість протягом року, це природно привід насторожитися.
І головне – розуміти, що успішність інвестиційної діяльності безпосередньо залежить від щоденної завзятої роботи. Інвестор – розумний економіст, розважливий стратег, людина з широким світоглядом. Без цих якостей хороше управління портфелем цінних паперів просто немислиме. Ставати інвестором означає пройти нелегкий шлях. Але результат того вартий!