Історія успіху. “Залізна леді” Маргарет Тетчер
Найпоширенішими епітетами цієї жінки стали «дочка бакалійника» та «залізна леді».
У відповідь на критику Маргарет Тетчер Радянського Союзу газета "Червона зірка" назвала її "залізною дамою". Переклад цього виразу на англійську звучав як «залізна леді». З того часу це прізвисько міцно закріпилося за прем’єр-міністром
У відповідь на критику Маргарет Тетчер Радянського Союзу газета "Червона зірка" назвала її "залізною дамою". Переклад цього виразу на англійську звучав як «залізна леді». З того часу це прізвисько міцно закріпилося за прем’єр-міністром
Дочка бакалійника
Маргарет Хільда Робертс справді народилася у сім’ї дрібного торговця 13 жовтня 1925 року. Напрочуд працьовита, вже в школі Маргарет отримувала стипендії за старанність. Не дивно, що і в Оксфорді вона вчилася безкоштовно і закінчила цей престижний заклад з відзнакою, одразу здобувши вчений ступінь з хімії. Тоді ж Тетчер захопилася політикою, займаючись справами немодної на той час консервативної партії.
Згодом Маргарет скаже, що професійними та особистими якостями зобов’язана сім’ї, особливо – батькові. Він не лише працював у лавці, а й був помічником мера, членом міської ради. «Нам змалку прищеплювали почуття обов’язку, щодо сім’ї, до церкви, до сусідів. Це дало мені життєвий базис», – казала Маргарет.
Дружина бізнесмена, мати близнюків і…
У 26 років (1951 року) Маргарет вийшла заміж за заможного бізнесмена Дениса Тетчера і досить швидко народила близнюків: Марка і Керол. Проте вчену кар’єру змінило захоплення політикою. Пізніше Маргарет Тетчер підкреслить – це було саме захоплення, а не прагнення висунутися, будь-що-будь.
Хоча, можливо, саме те, що політика спочатку була для неї захопленням, якому вона віддалася з усією пристрастю, стало основою її фантастичного успіху.
Займаючись сім’єю та дітьми, Маргарет паралельно здобула ще одну освіту – юридичну. Вона любила підкреслювати, що в цьому їй допомогло те, що чоловік Денис був заможною людиною, завдяки чому вона могла спокійно вчитися на адвоката, не думаючи про заробіток.
Єдина жінка прем’єр-міністр
У 1959 році 34-річна Тетчер стала членом Палати громад від консервативної партії в Лондоні і наступні двадцять років рухалася вгору партійними сходами, обіймаючи низку високих посад. У 1979 році вона вирішується кинути виклик колезі-консерватору Едварду Хіту, який очолював партію. І посідає його місце. А коли консерватори перемагають на парламентських виборах, Тетчер практично автоматично стає прем’єр-міністром. Першою і поки що єдиною жінкою в історії Великобританії, яка займає цю посаду. Та й її прем’єрство стало воістину рекордним: майже 12 років Маргарет Тетчер, «обраний диктатор», як її назвали одного разу, залишається на цій посаді, увійшовши в політичну історію не лише Великобританії, а й усього світу.
Відверто кажучи, місіс Тетчер дісталося клопітке, за європейськими мірками, розвалене господарство. Інфляція становила понад 20%, що з респектабельної країни було просто непристойно.
Залізна рука в мереживній рукавичці
Тетчер, як сказали б у нас, «переконаний риночник». Вона провела денаціоналізацію кількох великих галузей виробництва, скоротила соціальні витрати, які, на її думку, просто плодили нероб, урізала права профспілок – словом, здійснила все те, що в СРСР називалося «тетчеризмом» та «антинародною політикою торі». Після цього інфляція впала до прийнятних 4-5% на рік (те, про що ми зараз можемо мріяти), безробіття перестало бути національною проблемою, а економіка міцно стала на рейки якщо не стрімкого, то сталого зростання.
З Англією знову почали зважати. Дипломатичний дар М.Тетчер повною мірою проявився, коли в 1986-87 роках вона, здійснюючи «човникову» політику між США та СРСР, або, краще сказати, між Рейганом і Горбачовим, зробила-таки реальним примирення непримиренних.
Причини успіху Тетчер
Важко сказати, що таке успіх жінки у політиці. Можливо, це вміння грати у чоловічі ігри. Але хто після цього скаже, що політика – не жіноча справа? Серед секретів успіху Маргарет Тетчер, ймовірно, можна назвати наступне:
• Незвичайне політичне чуття і величезна воля – вона чітко знала, чого хоче, бачила перспективу та йшла до потрібної мети, не згортаючи.
• Маргарет була здатна приймати відверто непопулярні рішення та спокійно вислуховувати закиди.
• Вона була незмінно тверда у виконанні прийнятих рішень, у кризові часи вміла згуртувати навколо себе однодумців.
• Вона спритно відповідала на каверзні запитання так, як їй треба, доносячи до слухача лише те, що хотіла сказати, а не те, що від неї прагнули почути.
• У її рідній сім’ї, де крім Маргарет росла сестра Мюріел, були суворі правила – дівчаткам прищепили чіткі поняття про чесність, порядність та інші позитивні якості. Їх Тетчер привнесла до своєї політики.
• У Маргарет за спиною чудовий тил – хороша сім’я, дбайливий чоловік, виховані діти, які не завдавали їй клопоту якимись недоречними витівками.
• Ну і безперечно одним із важливих факторів успіху є те, що Маргарет Тетчер просто вродлива жінка.
Професійний трудоголік
Маргарет часто повторювала: "Я народилася, щоб працювати". Серед причин свого успіху сама Тетчер називала гарне природне здоров’я, віру в права людини та переконання в тому, що управління має бути вмілим. Не особливо соромлячись, вона говорила про те, що добре розуміється на людях – варто їй побачити людину, і вона вже знає, хто перед нею, і ніколи не помиляється. Непримиренна була стосовно корупції. Маргарет Тетчер – практично єдиний великий політичний лідер, на адресу якого ніколи не прозвучало жодного закиду в непорядності.
Після завершення політичної кар’єри, леді рідко бувала на публіці (вік і хвороби давалися взнаки), але кожна її поява була подією. Серед улюблених видів відпочинку Маргарет називала прогулянки пішки та відвідування концертів та фестивалів класичної музики.
Фільм «Залізна леді» Маргарет Тетчер не сподобався, а ось гру Меріл Стріп вона оцінила
До речі, фільм «Залізна леді» самої Тетчер, який вийшов на екрани, не сподобався в принципі – «непотрібна витівка». А ось про блискучу гру Меріл Стріп вона відгукнулася з похвалою. Як завжди виважено, ввічливо, але відверто.
Це цікаво
• Механізм вступу на посаду прем’єр-міністра в Англії є досить своєрідним. До ранку, коли стають відомі результати виборів, невиспаний, виснажений переможець є в резиденцію монарха і, схиливши коліно, повідомляє її величності про факт, що відбувся. І панівній особі не залишається нічого іншого, як запропонувати переможцю прийняти посаду прем’єр-міністра та сформувати уряд. Як правило, від цієї пропозиції не відмовляються.
• При всій своїй твердості щодо непринципових деталей Маргарет Тетчер була здатна до діяльного компромісу. Хоча, як вона говорила, це її найнелюбіше слово. Прислухаючись до порад іміджмейкерів, Маргарет трохи пом’якшила інтонацію висловлювань, змінила зачіску, стала носити жіночніші костюми (сукні вона взагалі носить рідко), коротші спідниці і частіше одягати прикраси. І на цій зміні іміджу вона досягла неймовірного успіху! З жорсткого парламентського бійця перетворилася на таку собі «мати нації», другу королеву.
• Дорогоцінностей у Тетчер було небагато і більшість із них – подарунки чоловіка до сімейних свят. Улюблена прикраса Маргарет – натуральні перли. «Перлинні сережки по-особливому висвітлюють обличчя», – казала вона. Її улюблений колір – бірюзовий, але носила вона його рідко, віддаючи перевагу темно-синьому і сірому, вибирала натуральну шерсть і шовк.
• Маргарет – друга дружина Дениса Тетчера. Його першу дружину теж звали Маргарет. Те, що вона – друга Маргарет Тетчер, главу британського уряду начебто ніколи не бентежило, але говорити про це вона не любила.
• З відходом на пенсію «дочки бакалійника» планували дарувати дворянське звання та титул. Спочатку думали, що її зроблять графинею Ґрентем – за назвою того містечка, де вона народилася. Проте Маргарет Тетчер дарували титул баронеси Кествін. До речі, її пенсія становила 17,5 тисячі фунтів на рік.
• Тетчер померла вранці 8 квітня 2013 року після тривалої хвороби, їй було 87 років. Відспівування пройшло у Соборі Святого Павла з дотриманням військових почестей. У 2005 році Маргарет Тетчер склала план свого похорону, підготовка до якого велася з 2007 року. На своєму похороні Тетчер бажала присутності королеви Єлизавети II, членів королівської сім’ї, найважливіших політичних діячів епохи правління Тетчер, у тому числі екс-президента СРСР Михайла Горбачова, який не зміг бути присутнім за станом здоров’я. Після панахиди було проведено кремацію, а порох покійної поховали поруч із чоловіком Денисом.