Капіталізм у Білорусі. Потрібен він зараз Білорусі чи ні?
У світі капіталізм явище не молоде, що не скажеш про капіталізм у Білорусі. Датою його народження вважається рубіж XVIII та XIX століть. Згідно з висловлюванням прихильника та натхненника протилежного табору Карла Маркса «млин створив феодалізм, а парова машина – капіталізм». З цього виразу легко зрозуміти, що капіталізм виник природним шляхом і став природною реакцією зміну економічного середовища.
Якось виникнувши, капіталізм почав завойовувати позиції у всьому світі. Незабаром капіталізм дістався території сучасної Білорусі. Завдяки цьому тут почали з’являтися багато підприємств, виникнення яких раніше здавалося немислимим. Це дозволяє з упевненістю говорити, що історія капіталізму на території сучасної Білорусі налічує не одне століття, капіталізм у Білорусі був давно.
Проте боротьба, що розв’язалася у першій половині останнього століття минулого тисячоліття між капіталізмом та соціалізмом, призвела до того, що на території сучасної Білорусі переміг соціалізм. Певна річ, що там, де був поширений соціалізм, капіталізм через пропаганду дискредитувався.
Чи потрібний капіталізм у Білорусі
Це призвело до того, що в голови населення соціалістичних країн, у тому числі Білорусі, було впроваджено негативні настанови на те, що таке капіталізм і до яких результатів він призводить. Завдяки цьому з’явилася велика кількість людей, які негативно ставляться до капіталізму, а, отже, і до можливостей, які вона дає для кожної людини окремо і держави зокрема.
Однак, крім мінусів, які є у будь-якої системи, капіталізм має і плюси, у тому числі свої плюси і мінуси має і капіталізм у Білорусі. Про мінуси довго й уперто розповідалося у минулому тисячолітті, тож повторюватися не варто. Щоб відновити справедливість, дати людям зрозуміти справжню суть капіталізму, необхідно розповісти і про плюси, причому плюси не прості, а плюси підтверджені фактами.
Можна бути впевненим, що кожна доросла людина, яка живе в Білорусі, дуже чітко пам’ятає останні дні соціалізму: порожні полиці продуктових магазинів, мізерні зарплати, які не виплачують багато місяців, черги за хлібом, загальний відчай і безнадійність.
… свої плюси та мінуси має і капіталізм у Білорусі…
Але найстрашніше в тій ситуації було те, що практично нічого не можна було зробити, щоб виправити ситуацію. Люди були готові робити що завгодно, аби отримати гроші, щоб прогодувати себе та своїх дітей. Але система не давала їм шансів, і вони змушені були перебувати в такому стані довгий час, шукаючи втіху в склянці з алкоголем, який на той час став дуже доступним.
Варто було впасти системі, як люди отримали економічну свободу, вони, нарешті, отримали реальні можливості, щоб виправити ситуацію, що склалася. Багато колишніх вчителів, викладачів, інженерів та інших фахівців розумової праці, які найбільше постраждали від кризи соціальної системи, почали займатися бізнесом.
Одні їздили до Польщі, Туреччини чи Китаю за дешевим одягом та взуттям, інші до Німеччини за автомобілями та запчастинами до них. Треті почали відкривати на кожному розі автосервіси, кіоски чи невеликі магазини. Кожен отримав шанс не просто виживати, а будувати своє життя самотужки та своєю працею і у великої кількості з них незабаром почало виходити. Так почалося відродження капіталізму Білорусі.
Чи приживеться капіталізм у Білорусі
Економічна свобода невдовзі призвела до реальної свободи поглядів. Хоча й існує думка, що капіталізм завжди і скрізь був спрямований на поневолення людей, спрямований на те, щоб забрати у них свободу, проте насправді це не так. За соціалізму начебто і була свобода, але вона була не справжня. Справжня свобода може бути лише тоді, коли є власний інтерес.
Саме він змушує людей висловлювати свої думки, протестувати проти порядків, що їм не подобаються. За соціалізму таке становище було просто не реальне, адже дуже важко зібрати людей для вираження протесту, коли вони не мають у цьому особистого інтересу. Досить згадати часи, коли люди ходили голосувати лише тому, що на дільницях голосування були дефіцитні товари.
Зрозуміло, що один у полі не воїн
З відродженням капіталізму у Білорусі люди почали з’являтися особисті інтереси, причому досить сильні інтереси. Люди починають розуміти, що в одній ситуації вони реально виграють, а в іншій реально програють. Бажання виграти, а не програти, штовхає їх захищати той стан справ, за якого вони виграють і на вибори люди починають ходити вже не тому, що там можна щось купити, а тому що вони хочуть захистити себе, вибрати своє майбутнє самостійно. Все це призводить до ще більшої свободи.
Зрозуміло, що один у полі не воїн. Одного голосу чи думки недостатньо для того, щоб змінити ситуацію. Зміна ситуації потребує втручання влади. Але з іншого боку так само зрозуміло, що інтереси є як у простих людей, так і у людей, які перебувають у владі. Це призводить до того, що люди, які перебувають при владі, починають реально потребувати простих людей та їх підтримки.
Виходить, що саме за капіталізму прості люди, народ, отримують реальні важелі влади та можуть реально впливати на ситуацію. Влада починає бути зацікавлена вирішувати проблеми простих людей, щоб зберегти їх підтримку. Вирішення проблем простих людей, народу проштовхуватиметься на найвищих рівнях, а значить ймовірність того, що вони будуть вирішені, багаторазово збільшується. Отже, капіталізм як дає свободу, а й дозволяє її реалізовувати.
Основні переваги капіталізму
Зараз вже неможливо знайти магазини з порожніми полицями, адже всього якихось 15 років тому – це була повсюдна картина. Ніхто напевно не замислювався, як сталося так, що зараз стала інша проблема – проблема вибору – це сприймається природно. Але якщо замислитись, то магазини, що ломляться від товарів – це заслуга капіталізму. Саме він, почавши відроджуватися, після того, як звалилася соціалістична система, дозволив зробити так, щоб за зароблені гроші можна було щось купити.
З теорії Маслоу відомо, що потреби мають ієрархію. Внизу знаходяться найпримітивніші, вгорі більш піднесені. Незадоволення потреб веде до того що люди стають агресивними. При цьому, якщо не задовольняються потреби нижчого рівня, то ця агресивність примітивна.
Але якщо не задовольняються потреби вищого рівня, такі повага, визнання, приналежність, то можуть виникнути великі проблеми в уряду. Адже високі потреби виникають у досить розвинених людей, які можуть становити реальну загрозу уряду.
Капіталізм дозволяє вирішити цю проблему найкращим способом
Капіталізм дозволяє вирішити цю проблему найкращим способом. Завдяки капіталізму у суспільстві з’являється велика кількість амбітних людей, які хочуть реалізувати свої амбіції. Це призводить до появи між ними конкуренції. З появою конкуренції багатьма видами діяльності стає займатися не так вигідно, як і це сприяє тому, що люди з підприємницькою жилкою починають шукати інші сфери докладання своїх зусиль.
Завдяки цьому з’являються нові товари, нові види розваг та послуг. Таким чином, капіталізм дозволяє задовольняти потреби всіх рівнів, а отже, знижувати рівень невдоволення і, отже, рівень загрози уряду. Більше того, бажання зберегти таку ситуацію призводить до того, що більшість громадян починає свідомо підтримувати таку владу, яка забезпечує їй високий рівень життя. Все це робить державу більш стабільною та благополучною.
Напевно кожна людина, яка живе в Білорусі, а взагалі у світі пройшла через період мрій. Адже не завжди можливості людини отримати або зробити те, що вона хоче, співпадали з її бажаннями. І тут йому залишалося тільки мріяти. Деякі перейшли від мрії до її здійснення, але багато хто так і не перейшли.
Якщо здорово подивитися на такий стан справ, то стає очевидним, що найбільший відсоток мрій реалізувався саме в тих країнах, де є капіталізм. Виходить, що капіталізм певною мірою – це чарівна паличка, яка дозволяє задовольняти не лише насущні потреби, а й робити мрії багатьох мільйонів людей реальністю.
Може здатися смішним, але дуже значний внесок капіталізм вносить у формування культури. Можна згадати порожні полиці радянських магазинів і хамство продавців і порівняти з тим, що стало зараз, коли багато магазинів перейшло у приватну власність. Нині ж сталося так, що рівень культури обслуговування значно піднявся.
Продавці зацікавлені в тому, щоб клієнт залишився задоволеним та купив у них товар, а значить, їм доводиться бути ввічливими та культурними. Раніше шановними люди ставали тільки після випитої разом пляшки горілки, а тепер повага приходить на тверезу голову, а значить свідомо. Такий стан справ не може не тішити.
Основні мінуси капіталізму
Є в капіталізмі, звичайно, трохи батога, але більше це пряник. Капіталістична система побудована таким чином, що у людини з’являється багато приводів, щоб добре працювати. З одного боку – це винагорода за працю, а з іншого – це можливість просування кар’єрних сходів. Будь-який власник підприємства зацікавлений у тому, щоб воно приносило максимальний дохід і розуміє, що величина його залежить від того, наскільки талановиті та кваліфіковані люди на нього працюють.
З цієї причини він не запрошуватиме виключно родичів, знайомих та друзів, а братиме багато людей і збоку. Це дає більше шансів просунутися кар’єрними сходами та соціальною ієрархією найталановитішим і кваліфікованішим людям незалежно від того, хто їх батьки. Капіталізм зацікавлений у розвитку талантів, навіщо створюються різні фонди, створені задля їх підтримку.
Можна, звичайно, говорити, що капіталізм спрямований на придушення
Можна, звичайно, говорити, що капіталізм спрямований на придушення, однак досить подивитися середній рівень доходів і рівень життя в країнах, які ще й досі сповідують соціалізм хоча б із країнами, де ще недавно був соціалізм, але став капіталізм. Мабуть ні в кого не викликає сумніву те, що краще тут виглядає саме країни, де розвинений або розвивається капіталізм. Адже приватні підприємства дозволяють створювати нові робочі місця, давати роботу, а відтак і дохід, на який можна жити.
Багато написано та розказано про справедливість. Кожен має на увазі під нею щось своє. Один думає, що має право вести паразитичний спосіб життя, жити за рахунок інших і вважає це справедливим. Інший же мало не з дитинства починає щось робити, щоб бути потрібним іншим людям і, отже, отримати за це гроші.
У цьому контексті, капіталізм є система, яка дозволяє кожному отримувати по заслугах його. За капіталізму хто, скільки вкладає у спільну справу, той стільки й отримує із загальної скарбнички. При цьому дуже справедливим тут здається те, що отримувати з скарбнички можна й у тому випадку, якщо твої діди почали туди вкладати.
Яким може бути капіталізм у Білорусі
При цьому капіталізм – це така система, яка народжує сильних людей, а сильній людині властиво дбає про слабких людей – такі закони природи. Тому сильні люди дуже часто є організаторами будь-яких благих справ, таких, як відкриття фондів, які допомагають хворим, бідним, знедоленим. Таким чином, капіталізм є системою, що містить у собі велику частку моралі.
Капіталізм розвиває в людині здатність робити свій вибір, причому робити її щохвилини, розвиває в ній здатність аналізувати свої дії, причинно-наслідкові зв’язки і, таким чином, розуміти, що певні дії наводять і результату, тоді як інші не наводять. Капіталізм навчає людей бути самостійними і заощаджувати цим ресурси суспільства, спрямовувати їх на вирішення тих проблем, які дійсно вимагають вирішення.
Є категорія людей, які припускаються низки помилок. У результаті вони перетворюються на невдах. Невдахи крадуть успіх. Чим більше таких невдах, тим бідніше суспільство, т.к. невдахи крадуть успіх у інших членів суспільства. Одні системи плодять невдах, інші мінімізують їхню кількість.
Капіталізм ставиться до системи, яка розширює право вибору та прийняття рішення, тим самим дисциплінує людину. У результаті більшість людей починає усвідомлювати, що вони повинні відповідати за свій вибір, а не приймати рішення не обдумано.
Інерція, що залишилася від минулих часів, коли людям були забезпечені умови, в яких вони можуть кататися як сир в маслі, коли у них все життя розписане, і їм не треба ні про що турбуватися, а просто чекати, залишилася ще й досі. Це призводить до того, що залишається і з’являється велика кількість людей, які постійно чекають на допомогу замість того, щоб подумати, як допомогти самим собі.
Це провокує зростання армії пільговиків. Пільги звичайно треба представляти, але представляти тим, хто дійсно їх потребує. Іншим треба забезпечувати умови, за яких вони думатимуть. Адже Білорусі – центр Європи, регіону, де нині знаходиться один із центрів людської цивілізації. Не можна допустити, щоб люди, які населяли цю країну, були низького рівня і ставали жебраками. Потрібно зробити так, щоб Білорусь була країною, у якій очевидні ознаки культури та цивілізації.
По суті, капіталізм – це та точка опори, яка не дозволяє людині випасти з реальності. За капіталізму все чесно, справедливо і передбачувано. Займаєшся справами, які приносять користь суспільству – маєш гроші на життя. Тому капіталізм – це система, в якій найбільша частка здорового глузду. Якщо ти випав із реальності, займаєшся нікому не потрібними справами, дуже скоро з тобою перестануть мати справи.
Які вигоди несе капіталізм
Таким чином, капіталізм це свого роду щеплення від шизофренії. Він змушує всіх без винятку людей, від самих верхів соціуму, до його низів тримати руку на пульсі реальності. Капіталізм – це система, при якій немає примусу, а є переконання. Ніхто не буде змушувати тебе працювати або бути кимось. Усе це доводиться обирати самостійно.
Перед тобою просто демонструють можливості, пояснюють, що цей набір твоїх дій приведе до одного результату, а інший цей набір приведе до іншого результату. Закон причинно-наслідкових зв’язків ніхто не скасовував, тому людина ясно усвідомлює, що їй обрати.
Раніше було поширено думку, що капіталісти злодії, а сам капіталізм – це система, спрямовану формування злодіїв. Проте факти свідчать про протилежне, адже вкрасти можна лише те, що «погано лежить», тобто. те, що або ні кому не належить і не захищається, або те, що погано захищається.
На той час деякі можуть назвати новий капіталізм у Білорусі
Давайте тепер уявити ситуацію, за якої можливо, щоб капіталіст залишив свою власність без охорони. Така ситуація не реальна, бо всі гроші капіталіста – це його життя. Якщо відібрати в нього ці активи, то капіталіст залишиться без засобів для існування. Допустити таке може лише людина, яка має атрофований інстинкт самозбереження.
Ось і виходить така ситуація, що вкрасти неможливо, т.к. немає в кого. Будь-хто, хто захоче вкрасти, знатиме, що отримає відсіч і тим більший, чим більше він захоче вкрасти. Тому як красти, бажаючий це зробити тисячу разів подумає, чи треба це робити, т.к. шанс вкрасти маленький, а шанс отримати великі неприємності дорівнює майже 100%.
Звичайно, можна заперечити, нагадавши ситуацію, що склалася в Білорусі на початку 90-х років минулого століття, коли було поширено крадіжку та рекет. На той час деякі можуть назвати новий капіталізм у Білорусі, але за характеристиками він більше схожий на анархію.
Нова спроба побудувати капіталізм у Білорусі
Був час, зокрема й у Білорусі, коли попит перевищував пропозицію. Можна було зробити все і все продати, причому не важливо якої якості і не важливо якого терміну придатності. Але розвиток технологій спричинив ситуацію, коли ситуація змінилася. Тепер, щоб продати, треба робити інновації. Капіталізм – це ідеальна система, яка максимально спрямована на те, щоб створювалися інновації.
Але створити інновації неможливо без розвиненої науки. Наука, у свою чергу, вимагає створення навчальних закладів, які дають роботу багатьом тисячам викладачів, які готують людей, здатних заробляти не лише руками, а й головою.
Одна справа зробити щось, а інша справа продати. Щоб продати, треба бути відкритим, вступати у велику кількість взаємодій. При цьому бажання продати сягає так далеко, що змушує бути відкритим не лише окремих людей, окремі компанії, а й цілі держави. Це провокує розвиток туризму, дає можливість людям подивитись життя по-різному.
Згодом така ситуація призводить до якісної зміни життя, оскільки дозволяє запозичувати позитивний досвід багатьох народів. Якби не капіталізм, напевно зараз у Білорусі було б важко знайти суші, піцу, коньяк та багато іншого. Також довелося б ходити пішки на роботу, а не їздити якісними німецькими мулами японських автомобілів.
Може здатися, що капіталізм – це система, спрямовану культивування егоїзму. І тому можуть бути аргументи у тому, що з капіталістичної системі кожен прагнути заробити грошей, отримати певні товари тощо. Але ж відомо, що один у полі не воїн. Світ капіталізму досить жорсткий, але це породжує людей потреба у інших людях, т.к. інстинкти нагадують, що треба об’єднуватися.
Достатньо подивитися на корпоративну культуру у приватних компаніях. Найчастіше вони невеликі, всі один одного знають і згодом перетворюються на одну велику сім’ю. Вони починають розуміти, що гроші – це ще не все, важливі та людські стосунки.
Капіталізм сприяє з того що з’являється реальне, а чи не ілюзорне рівність перед законом. Бажання підсидіти конкурента, яке є у будь-яких людей, у тому числі й у людей, провокує його на те, щоб використати всі доступні кошти. Гуманізм нашого часу не дозволяє використовувати протизаконні засоби, а лише законні. Завдяки цьому закон ставати одним із знарядь боротьби, і кожен готовий його застосувати, якщо конкурент припуститься помилки.
Такий стан справ змушує людей бути коректнішими, стежити за тим, що їхні дії не суперечили законам, а це призводить до реальної рівності всіх жителів держави перед законом. Будь-який чиновник, будь-який бізнесмен, які раніше могли розраховувати у такому питанні на пільги, при капіталізмі втрачають їх. Вони знають, що в спину дихають десятки конкурентів і одна протизаконна дія може призвести їх до краху.
Як жити у сучасному світі
Багато хто може погодитися, що капіталізм це добре. Але більшість усе ж таки ставитиметься до нього підозріло через те, що за капіталізму є певна каста людей – капіталістів. У народі сформований образ капіталіста як безжальної, егоїстичної людини, яка тільки й думає про те, як би більше зірвати грошей. Може здатися, що суспільство може обійтися без таких людей, заощадить багато грошей, які вони витрачають на дорогі машини, одяг, будинки.
При цьому існують історичні приклади, коли так і було. Але все це лише теорія. Насправді справа інакше й те, що майже всі відомі історії держави, які коштувалися не з капіталістичного способу, давно вже не існують, а кілька держав, що залишилися, дуже близькі до свого логічного краху, є цілком природним.
Завжди і скрізь крах країн і їх зникнення відбувалися через хаосу. В одних випадках цей хаос наступав із зовнішніх причин, в інших із внутрішніх причин. Зовнішня причина завжди одна – завоювання держави іншою, сильнішою державою. Внутрішніх причин дві.
…Держава переставала справлятися із задоволенням потреб своїх членів
Перша з них – держава переставала справлятися із задоволенням потреб своїх членів. Це викликало загальне невдоволення, яке поступово наростало і, зрештою, сягало такого рівня, коли існування держави було неможливо.
Щоб розповісти про другу причину, необхідно нагадати один простий, але важливий закон природи – для всього потрібна енергія. Завдяки енергії їздять автомобілі, літають літаки, працюю телевізори та комп’ютери. Навіть людина існує за рахунок енергії, яка утворюється внаслідок живлення та дихання.
Але енергія потрібна не тільки для руху, а й для забезпечення цілісності розрізнених елементів та держава, яка складається з окремих громадян, також потребує енергії, яка згуртовує всіх у єдине ціле. Якщо цей рівень енергії недостатній, то держава занурюється в хаос і на нього чекає швидкий крах.
Історія показує, що з усіх наявних способів вироблення енергії, які включають ідеологію, зовнішню загрозу та особистий інтерес громадян, найбільшу ефективність показав саме останній спосіб. Саме завдяки культивуванню особистого інтересу громадян, створенню таких умов, за яких він найактивніший, створювалися майже всі великі держави з давніх-давен і до нашого часу.
Було кілька прикладів великих держав, які створювалися на основі ідеології, але всі вони проіснували недовго, а тому не можуть розглядатися як прийнятні, адже всі зацікавлені в тому, щоб Білорусь існувала тривалий час.
Культивування особистого інтересу – це, звичайно, добре. Але він може довго існувати, а то й реалізовується. Для його реалізації потрібен ще один елемент, якесь ядро, яке об’єднує розрізнені інтереси в якесь ціле, захищає цей інтерес і займається його розвитком, тобто. потрібний господар. У сучасних умовах господарем є людина, яка називається капіталістом.
Виходить, якщо відкинути ідеологію і залишити одні факти, а лише факти є істина, виходить, що капіталісти – це ядра, цемент, ланка, які за допомогою своїх компаній створюють достатню кількість енергії. Таким чином, капіталіст – це людина, яка виконує важливу роль – роль накопичення та збереження енергії, її перебільшення.
Однак енергія це щось таке, що не можна доторкнутися, використовувати або зберегти безпосередньо, її, перш за все, треба втілити, матеріалізувати. У різні часи способом втілень цієї енергії виступали різні речі: худобу, срібло, золото. Нині цю роль виконують гроші. З цієї позиції капіталіста можна як того, хто займається виробництвом грошей, тобто. багатства держави.
Все це говорить про те, що думка про капіталіста далеко не справедлива. Прийнято добре думати про токарів, будівельників, працівників аграрного сектору. Але ж капіталіст такий самий трудівник. Він як і інші займається виробництвом. Просто його роль менш очевидна у зв’язку з тим, що продукт, який він виробляє сам такий же не очевидний зовні.
Капіталіст — він добрий чи поганий
Капіталіст також, як і інші, перш ніж стати асом у своїй професії, довгий час навчається. При цьому, на відміну від інших, навчається за свої гроші. Він працює за його кошти і репутацію у справу, і щоразу ризикує. Він може виграти, але може й програти. З цієї причини не кожен стає капіталістом. Тому що для цього, як і для інших професій потрібен талант. Але спробувати і зрозуміти, що цей хліб далеко не такий «смачний», як може здатися, може кожен.
Всі ми хочемо змін, всі ми хочемо жити краще та цікавіше і є думка, що цьому допоможе капіталізм у Білорусі. Ніхто не має сумніву, що це буде. Але за деякий час. Можна звичайно й прискорити настання цього часу, треба прискорити процес, який до цього приведе. Із фізики нам відомо про те, що є речовини, які пришвидшать процеси.
Вони називаються каталізаторами. Вочевидь, що необхідно підшукати каталізатор й у економічного розвитку. Досвід розвинених країн показує, що найефективнішим каталізатором, який прискорює економічний розвиток держави – це якраз і є капіталізм.
Крім того, що капіталізм – це каталізатор, він також і «одяг за погодою», який склався зараз у світі, а погода зараз склалася не дуже комфортна, а отже, потрібний відповідний «одяг», який зробить життя в теперішньому кліматі комфортнішим. Наприклад, взимку доцільно, щоб уникнути різних захворювань, тепло одягатися, а влітку, щоб уникнути сонячного удару, навпаки, одягатися легко.
Капіталізм у Білорусі не потрібно будувати з нуля
Так само й у сфері економіки. Умови, в яких опинилася Білорусь, диктують те, щоб активніше запроваджувалися принципи капіталізму. Адже у підприємств, які працюють за принципами капіталістичної системи набагато швидший час відгуку на зміни, що відбуваються, і швидше реакція на них, що означає, що шанс вижити у таких підприємств набагато вищий, ніж тих, які функціонують за старими принципами.
Капіталізм у Білорусі не потрібно будувати з нуля. Його треба лише відродити. Багато хто вже зараз це робить, напевно дає про себе генетичну пам’ять. Активна участь у відродженні капіталізму широких верств населення сприятиме швидкому розвитку Білорусі і через дуже нетривалий період, який зможе застати майже кожен із тих, хто нині живе, ми побачимо нову Білорусь.
Якби традиція не була перервана, то, можливо, ми вже жили б у новій Білорусі, але доля розпорядилася так, щоб перетворенням Білорусі займалися ми, які нині живуть, і це має бути честю для нас. Ми повинні показати нашим предкам, що недаремно з’явилися на світ. Ми повинні показати, що предки не дарма прожили життя, що вони зробили все можливе, щоб ми були розумнішими і сильнішими за них і щоб ми зробили, нарешті, те, про що вони мріяли.