Історія металевих грошей

Однозначно назвати дату виникнення грошей не можуть навіть історики та нумізмати. Дослідники відновлюють дані з стародавніх письмен, що збереглися, вивчаючи грошові прототипи. Грошима виступали і лопати, і мотики, і ножі. Гроші були кам’яними, соляними брусками, у вигляді пір’я, черепашок, якими розплачувалися від європейського, африканського континенту та острівних держав Тихого та Індійського океанів.

Історія появи

Вважається, що перші металеві гроші винайшли у Китаї. У цій Стародавній країні грошима почали користуватися приблизно 600 р. до нашої ери. Металеві гроші тоді виглядали як круглі пластини та мали невеликий розмір у колі. Крім того, посередині у них був отвір для зручності використання. Відкарбували їх із заліза або на основі його сплаву. Щоб позначити вагу кожної монети, на них наносили характерні візерунки та малюнки. Таким чином, позначався номінал монети. Цей спосіб карбування грошей з отвором по центру застосовували у Стародавньому Китаї аж до XX століття нашої ери. Подібні монетки можна зустріти і сьогодні – їх використовують як талісмани, які приваблюють успіх на добробут і багатство. Що стосується європейського континенту, то там перші металеві гроші з’явилися на території країн давньої Європи приблизно 687 р. до нашої ери. Виглядали вони як круглі із неправильною формою пластини. Виконані були з металів із витісненим візерунковим малюнком. Європейці виготовляли свої гроші з електрона, що є сплавом срібла із золотом. Вигравіруваний візерунковий малюнок мав вигляд герба або тавра, що вказують на династію представників місцевої влади. Ця позначка містила вказівки з точною вагою монети з торговим еквівалентом. Щодо країни, яка першою стала випускати такі металеві гроші, то їй вважається Лідія. Це давня назва сучасної територіальної частини Туреччини. Через півстоліття 640-630 р. до нашої ери ці круглі монети широко поширилися практично по всій Європейській території. Виглядали вони як круглі із неправильною формою пластини. Виконані були з металів із витісненим візерунковим малюнком. Європейці виготовляли свої гроші з електрона, що є сплавом срібла із золотом. Вигравіруваний візерунковий малюнок мав вигляд герба або тавра, що вказують на династію представників місцевої влади. Ця позначка містила вказівки з точною вагою монети з торговим еквівалентом. Щодо країни, яка першою стала випускати такі металеві гроші, то їй вважається Лідія. Це давня назва сучасної територіальної частини Туреччини. Через півстоліття 640-630 р. до нашої ери ці круглі монети широко поширилися практично по всій Європейській території. Виглядали вони як круглі із неправильною формою пластини. Виконані були з металів із витісненим візерунковим малюнком. Європейці виготовляли свої гроші з електрона, що є сплавом срібла із золотом. Вигравіруваний візерунковий малюнок мав вигляд герба або тавра, що вказують на династію представників місцевої влади. Ця мітка містила вказівки з точною вагою монети із торговим еквівалентом. Щодо країни, яка першою стала випускати такі металеві гроші, то їй вважається Лідія. Це давня назва сучасної територіальної частини Туреччини. Через півстоліття 640-630 р. до нашої ери ці круглі монети широко поширилися практично по всій Європейській території. Європейці виготовляли свої гроші з електрона, що є сплавом срібла із золотом. Вигравіруваний візерунковий малюнок мав вигляд герба або тавра, що вказують на династію представників місцевої влади. Ця мітка містила вказівки з точною вагою монети із торговим еквівалентом. Щодо країни, яка першою стала випускати такі металеві гроші, то їй вважається Лідія. Це давня назва сучасної територіальної частини Туреччини. Через півстоліття 640-630 р. до нашої ери ці круглі монети широко поширилися практично по всій Європейській території. Європейці виготовляли свої гроші з електрона, що є сплавом срібла із золотом. Вигравіруваний візерунковий малюнок мав вигляд герба або тавра, що вказують на династію представників місцевої влади. Ця мітка містила вказівки з точною вагою монети із торговим еквівалентом. Щодо країни, яка першою стала випускати такі металеві гроші, то їй вважається Лідія. Це давня назва сучасної територіальної частини Туреччини. Через півстоліття 640-630 р. до нашої ери ці круглі монети широко поширилися практично по всій Європейській території. Щодо країни, яка першою стала випускати такі металеві гроші, то їй вважається Лідія. Це давня назва сучасної територіальної частини Туреччини. Через півстоліття 640-630 р. до нашої ери ці круглі монети широко поширилися практично по всій Європейській території. Щодо країни, яка першою стала випускати такі металеві гроші, то їй вважається Лідія. Це давня назва сучасної територіальної частини Туреччини. Через півстоліття 640-630 р. до нашої ери ці круглі монети широко поширилися практично по всій Європейській території.

Слід сказати, що близько III століття до нашої ери металевими грошима із золота – монетами, що чеканили у храмі Юнони-Монети, називалися римські гроші.

Розвиток форм металевих грошей

Стародавні металеві гроші різних форм

Одна з ранніх форм металевих грошей – це зливки з різною формою, але конкретною вагою. У зв’язку з чим назви більшості грошових одиниць були прив’язані до одиниць їхньої маси. Наприклад, фунт стерлінгів, фунт або лівр, півфунта та інші. Зовні металеві гроші виглядали різноманітними. Так, гроші із заліза тривалий час були у формі мотики, прута, лопати тощо. Мідні – у формі котла, дзвіночка щита та ін. Гроші зі срібла та золота – у формі кільця, намиста та іншого. Коли з’явилася монета у VII столітті до нашої ери, розпочався найважливіший період формування видів грошей. Монета – це своєрідний результат еволюціонування виробництва товарів та його обміну. Її перші випуски були із золота із зображенням лику Олександра Македонського. Для того, щоб збільшити довіру до металу, шматки або зливки почали робити з фіксованою вагою, яка позначалася клеймом від держави. Монети впорядкували процеси ціноутворення – розмірність ціни наразі визначалася номінальною розмірністю грошей. Лицьова сторона монети надалі стала називатися аверсом. На ній карбувався номінал грошової одиниці. Оборотною стороною називали реверс із символами релігії чи держави. Ребро монети було названо як гурт. Всі монети ідеально відповідали переважним 5-ти вимогам до товару. І незважаючи на це, монетні гроші мали і свої мінуси: так, від їхнього тривалого обігу, вони стиралися. Монети втрачали масу, стаючи вже не з тим номіналом, спочатку викарбуваним з лицьового боку грошей. Тому справжня маса монет став не найголовнішим аргументом, що підтверджує їхню надійність. Наприклад, металеві гроші, що дуже сильно зіпсувалися, продовжували витрачатись і звертатися за своїм первісним номіналом. Цей практичний досвід призвів до того, що в ранньому середньовіччі влада має намір псувати монети. Після монети карбували з меншою масою, у порівнянні з тією, якою відповідав її номінал, а також з найменшим включенням драг. металів у загальній вазі металу.

Види металевих грошей

Золота монета серед простих металевих грошей

Гроші ділили за двома основними видами: повноцінні та неповноцінні монети. Першими називали гроші, чия вартість за номіналом дорівнювала ціні благородних металів, що містяться в монетах. Такі гроші функціонально були загальним еквівалентом. Другі спочатку викарбували на кшталт розмінних монет для повноцінних грошей. За номіналом їхня вартість була вищою, ніж вартість металів, з яких вони були зроблені. Швидкість обігу таких грошей була високою, тому й стиралися неповноцінні монети швидко. Золотим стандартом карбування монет прийнято вважати технологію з використанням срібла, золота та недорогоцінних металів.

Сьогодні як розмінні монети використовуються гроші, викарбувані з різних металосплавів і алюмінію.