Фінансові інвестиції та їх особливості

Фінансовими інвестиціями називають вкладення грошей у цінні папери різних емітентів. Це форма розпорядження тимчасово вільним капіталом підприємства, що має свою класифікацію та інші унікальні особливості.

Ключові особливості фінансових інвестицій

Виступаючи як активну форму ефективного розподілу вільного капіталу організації, фінансові інвестиції мають такі риси:

• здійснюються на пізніх етапах розвитку підприємства, що вже задовольнило свої потреби в реальних інвестиціях;
• можуть проводитись у країні або за її межами;
• є незалежним видом господарської діяльності, дозволяючи вирішувати стратегічні завдання шляхом вкладення коштів у статутні фонди та контрольні пакети акцій різних підприємств;
• сприяють досить швидкої та незатратної реалізації конкретних стратегічних цілей щодо розвитку підприємства;
• дозволяють спрямовувати кошти до різних секторів економіки, формуючи консервативну чи агресивну інвестиційну політику;
• вимагають менше часу на впровадження управлінських рішень порівняно з реальними проектами та інвестиціями.

Класифікація фінансових інвестицій

Відповідний різновид фінансових вкладень класифікується:

• За формами власності фінансові ресурси.
• За характером участі у інвестуванні.
• За періодом інвестування.
• За регіональною ознакою.

Залежно від форми власності існують державні та приватні фінансові інвестиції. Перші є вкладення, здійснювані органами структурі державної влади та управління із залученням коштів із бюджетних і позабюджетних фондів, кредитних організацій, державних підприємств та установ з допомогою власних і позикових коштів.

Фінансові інвестиції приватного характеру здійснюються громадянами, господарськими асоціаціями, різними недержавними підприємствами, товариствами та спілками, а також юридичними особами, які діють на правах колективної власності. Крім того, виділяють закордонні фінансові інвестиції, які отримують від іноземних громадян та організацій, а також спільні інвестиції, як яких виступають вкладення від кількох цивільних чи юридичних осіб.

За характером участі у процесі інвестування виділяють прямі та портфельні інвестиції. Перші є господарські операції із внесенням коштів чи майна до статутного фонду організації за емітовані нею корпоративні права. Другі є господарськими операціями щодо придбання деривативів, цінних паперів та інших фінансових активів на фондовому ринку.

Залежно від періоду інвестування існують короткострокові та довгострокові фінансові інструменти. Короткострокові передбачають вкладення коштів терміном, не перевищує рік. Сюди можна зарахувати придбання короткострокових ощадних сертифікатів, векселів, державних цінних паперів тощо. Усе це належить до активів ринку і призначено від використання тимчасово вільних коштів із метою швидкого отримання доходу. Що ж до довгострокових інвестицій, вони полягають у купівлі частки статутного капіталу інших організацій, включаючи акції, відсоткові облігації. Сюди можна віднести отримання фінансових позик і кредитів терміном, перевищує один рік.

За регіональною ознакою можна назвати фінансові інвестиції, здійснювані межах держави й там. Перші, також звані внутрішніми інвестиціями, є вкладенням коштів у ті об’єкти інвестування, що розташовуються біля держави. А закордонні фінансові інвестиції — це вкладення об’єкти інвестування, що є поза країни, зокрема придбання акцій, облігацій та інших фінансових інструментів зарубіжних підприємств і країн.