Що таке імпринти чи чому ми виховані так, як виховані

Сьогодні мандруємо в минуле і розуміємо, що таке імпринти. У попередній статті ми почали говорити про те, що таке помилкові цілі у житті та в бізнесі. Сьогодні – тяжкий день. Щоб знайти причини помилкових цілей, які сформувалися у вас на сьогоднішній день, доведеться ненадовго повернутись у дитинство. Ви готові?

Попередня стаття закінчилася на тому, що 90% людей, які живуть останнім часом, почуваються так, ніби з народження вже винні. І все життя прагнуть загладити свою провину.

Тому сьогодні ми розуміємо, що таке імпринти, згадуємо дитинство і намагаємося зрозуміти, як закладені у минулому програми впливають на наші рішення сьогодні.

Поширена установка у більшості жителів – інші люди підлі, безчесні, собі на умі. Корумповані чиновники у жахливій країні. У населення грошей немає.

Сьогодні ми говоримо про позицію “Я" та самооцінку і ви дізнаєтесь, звідки беруться ваші помилкові цілі та як ви оцінюєте себе.

Самооцінка – це призма сприйняття світу

Якщо ви з позиції "плюс" виходите займатися кар’єрою, то стаєте щасливою людиною. Таких ще називають "удачники".

Є ті, хто має нестабільні стосунки з цим світом. Деякі психологи називають їх "декілька". Це люди, які живуть абияк з позиції "не гірше, ніж у інших".

Як ви виходите у світ? Вам властиво перебувати у плюсі ​​чи дотримуватися позиції мінус?

Різницю не треба пояснювати. Доріжте собі картину того, як ви з’являєтеся у позиції мінус. І спробуйте подивитися на світ із позитивної позиції.

А тепер продовжимо. Читайте далі, які бувають базові установки та що таке імпринт.

Трохи юриспруденції: презумпція винності та невинності, благополуччя та неблагополуччя

• Більшість людей знайоме з таким поняттям, як презумпція невинності – вважається, що людина за умовчанням не винна, якщо не доведено протилежне.
• А тепер давайте включимо фантазію та уявимо, що в юриспруденції існує презумпція винності. За замовчуванням людина винна, доки не доведено протилежне.

А тепер другий крок. Накладання двох фантазій. Перекладіть на особистість людини останню презумпцію. Це ми про винного за промовчанням. Починає прояснюватись? Але це ще не все.

• Уявіть ще одну презумпцію, третього порядку – презумпцію благополуччя. Вона вимагає доказів. Тому що людина перебуває в стані, коли знає, що з нею все гаразд і не збирається це доводити.
• Презумпція неблагополуччя – це коли базова установка звучить так: “зі мною щось не так, я якийсь не такий, але я можу своїми діями та досягненнями якихось цілей доводити самому собі насамперед і оточуючим, що зі мною все в порядку”.

А тепер давайте розбиратися, як наші фантазії корелюють із реальністю. Розбираємо покроково всі позиції, щоб зрозуміти, де ми знаходимося. Починаємо з найнеприємнішої позиції "Я-мінус".

Позиція "Я-мінус"

90% людей останнім часом почуваються саме так. Чому ми наводимо статистику такого порядку? Ці відсотки взяті не зі стелі.

Психолог Володимир Куркін, наприклад, у відкритих лекціях розповідає про це. Ми йому віримо, тому що клієнтів останнім часом у нього дійсно багато. Причому вагома частина їх – онлайн.

До речі, саме його робота надихнула авторів цього блогу відкрити тиждень психології. І це реклама. Якщо ви ще не помітили, у нашому блозі взагалі немає рекламного контенту. Ми розповідаємо лише про те, що ми перевірили на собі чи про те, що рекомендують нам передплатники. У світі, де за кожним полюватиме реклама, корисно іноді просто почитати. Не закриваючи пальцем банер з рекламою на своєму смартфоні.

Але ми відволіклися від теми. Давайте продовжимо. Все-таки 90% людей останнім часом все ще перебувають у позиції "Я-мінус" і ймовірні у вході до їх числа.

Чому все так, звідки береться неповна життєва позиція, що її формує і що таке імпринти

Існує кілька механізмів формування позиції “Я-мінус”. Перший, про який вам слід знати, називається імпринт (“впечатування”). Імпринтинг – це те, що перші 7 років нашого життя ми вбираємо або "впечатуємо" у себе з навколишнього середовища.

Дуже великий відсоток дорослих людей, що живуть зараз, був народжений в Радянському Союзі.

На замітку: якщо у вас також зараз заграла в голові відома пісня на цю тему – послухайте її терміново. Інакше весь день слухатимете у своїй голові.

Що таке імпринти – соціум та його програми

У радянські роки скромність вважалася дуже важливою особистісною якістю. Але вона була доведена у певному сенсі до абсурду. Тому такі поняття, як любов до себе, думати про себе були неприйнятні для соціуму.

Прийнятно було забути про себе, думати про ближнього, гинути самому і рятувати товариша і таке інше. А тепер згадайте своє дитинство або уявіть таку картину:

• Дитина зростає поруч із мамою, що у позиції “Я-мінус”;
• Чує розмови дорослих, які культивують вищеописані прийнятні соціумом імпринти.

Все це вбирається не лише на рівні свідомості. У підсвідомості зміцнюється інформація, яка несе дитині впевненість у собі, а формує у ньому відчуття, яке, якщо розібратися, є протиприродним для людини. Навіть якщо ви бажаєте допомагати іншим, ви повинні насамперед допомогти собі. Якщо ви цього не робите, то формується неприродний перебіг речей – ось що таке імпринти у негативному аспекті.

Це добре демонструє приклад інструкції щодо поведінки у надзвичайних ситуаціях на борту літака:

Надіти кисневу маску спочатку на себе, потім на дитину. Складно, особливо в екстремальній ситуації, чи не так? Але ще складніше, у повсякденному житті. І скоро ви зрозумієте чому. 

Останнім часом сильно засуджувався егоїзм. Тому люди розділилися як би на два психологічні табори та розвивалися у різних напрямках – одні намагалися відповідати очікуванням соціуму, інші жили всупереч його законам. Одна половина розуміла, що таке імпринти на інтуїтивному рівні і працювала з цим, а інша половина суспільства намагалася підігнати своє життя під рамки і не дуже розуміла, де невідповідність.

Що таке імпринти з дитинства

• Коли людина робить те, що не подобається батькам (а також бабусям, дідусь та іншим родичам, які діють з позиції “батіг і пряник”) вони часто кажуть їй фрази, що стали, на жаль, вже стандартними, – “ми тебе не любимо і не цінуємо”, “ти поганий” та інші негативні висловлювання. 
• Коли батьки виявляють до дітей різне відношення, якщо в сім’ї більше за одну дитину. Наприклад, купую новий одяг лише молодшій дитині та старшій, а середній доношує за старшою.
• Коли роблять зі старшої дитини няньку, даючи їй зрозуміти, що тепер молодший брат чи сестра – це його відповідальність. Так, звичайно, економляться гроші на няньці, але наслідки таких рішень можуть бути важкими і непередбачуваними. Найчастіше старші діти відчувають, що вся увага тепер у молодших і мало того, що розуміють невірно новий розподіл ролей, так і не мають можливості полюбити молодшого члена сім’ї. Тому що всі образи зривають на ньому, як на явній причині своїх страждань і невпевненостей.